Медведев, Кирилл Максимович. Культ Иосафата Кунцевича в Речи Посполитой в XVII веке: Между религиозной нетерпимостью и прозелитизмом

Дата публикации:

Ссылка для цитирования: Медведев, Кирилл Максимович. Культ Иосафата Кунцевича в Речи Посполитой в XVII веке: Между религиозной нетерпимостью и прозелитизмом // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2023. № 1. С. 39-54. DOI https://doi.org/10.21638/spbu19.2023.104

For citation: Medvedev, Kirill Maximovich. The cult of Josaphat Kuntsevych in the Polish-Lithuanian Commonwealth in the 17th century: Between religious intolerance and proselytism, in Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2023. № 1. Pp. 39-54. DOI https://doi.org/10.21638/spbu19.2023.104

Название статьи Культ Иосафата Кунцевича в Речи Посполитой в XVII веке: Между религиозной нетерпимостью и прозелитизмом
Авторы Медведев, Кирилл Максимович — лаборант-исследователь, Институт истории, СанктПетербургский государственный университет, Санкт-Петербург, Россия, Orc ID 0000-0002-7495-905X; e-mail: Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в вашем браузере должен быть включен Javascript.
В рубрике Commentarii / Статьи
Год  2023 Номер журнала 1 Страницы 39-54
Тип статьи Научная статья Индекс УДК; ББК УДК 94(438).04; ББК 63.3(0)5 Индекс DOI https://doi.org/10.21638/spbu19.2003.104
Аннотация

Исследование выполнено за счет гранта Российского научного фонда (проект № 21-48-04402): «Святые и герои: От христианизации к национализму. Символ, Образ, Память (Северо-Западная Россия, страны Балтии и Северной Европы)».

В статье в контексте представлений и понятий, связанных с феноменом мученичества в западном христианстве, рассматривается дискурсивное конструирование, становление и развитие культа католического мученика Иосафата Кунцевича в условиях напряженной межконфессиональной конфронтации и «религиозных войн» в Речи Посполитой в XVII веке. Отмечается, что культ униатского Полоцкого архиепископа, убитого православными, активно использовался в противостоянии с иноверцами, в особенности с приверженцами православной церкви, легитимизируя борьбу и даже насилие по отношению к ним, и, в особенности, самым убежденным и упорным врагам католической церкви и унии Божественным гневом и «местью» за пролитую кровь мученика. В то же время культ Иосафата имел ярко выраженный прозелитический характер, направленный на распространение католицизма среди «неверных». Обе эти ипостаси никак не противоречили друг другу, так как, во-первых, в рамках традиционных для христианства представлений часто подчеркивалось, что мученики, принимая смерть за свою веру, своей жертвой способствуют победе христианства над его врагами и его распространению, ставя своим мученичеством виновных в своей гибели перед выбором: либо уверовать, либо быть обреченным на Божественное наказание и вечные страдания. Во-вторых, христианские авторы в Средние века и раннее Новое время традиционно отмечали, что для распространения «истинной веры» одинаково важны и проповедь, и принуждение (даже насилие), и в рамках культа Иосафата Кунцевича данное убеждение нашло свое яркое отражение.

Ключевые слова Иосафат Кунцевич, Речь Посполитая, католицизм, униатство, Брестская уния, православие, протестантизм, культы святых, мученики, историческая память, идентичность
Полный текст статьи Язык статьи русский
Список цитируемой литературы

Боцян, Йосиф. (єп.). Йосафатiяна: Причинки до історії почитання // Miscellania in honorem S. Josaphat Kuncevycz = Analecta OSBM. Vol. VI (XII). Fasc. 1–4. 1967. P. 441–510.

Дмитриев, Михаил Владимирович. Религиозные войны в Речи Посполитой? К вопросу о последствиях Брестской унии 1596 года // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2008. № 1 (3). С. 3–22.

Iсiченко, Iгор. Мученицький архетип у житійному просторі Руїни // Київські полоністичні студії. 2012. Т. 19. С. 233–239.

Корзо, Маргарита Анатольевна. Иосафат Кунцевич и «чудесное обращение» патриарха Никона: штрихи к истории одной легенды // Славянский альманах. 2021. № 1–2. С. 12–25. DOI 10.31168/2073-5731.2021.1-2.1.01

Лисейчиков, Денис Васильевич. «Окрестихъ раба Божаго Ежефата»: практика имянаречения в честь Иосафата Кунцевича как маркер самоидентификации униатской руси ВКЛ XVII–XVIII вв. // Религия и русь, XV–XVIII вв. / Отв. сост., отв. ред. серии А. В. Доронин. Москва: Политическая энциклопедия, 2020. С. 256–269.

Лось, Валентина, Сінкевич, Наталя. Культ Йосафата Кунцевича: програма, розвиток і роль у руській католицькій свідомості в XVII–XVIII століттях // Життя в науці. Студії на пошану Любові Дубровіної / Відпов. ред. Олексій Онищенко. Київ: НБУВ, 2020. С. 441–470.

Родэвальд, Штэфан. Пра ўшанаванне Язафата Кунцэвіча ў XVII ст. Сродак уніяцкай канфесійнай ідэнтычнасці ці польска-русінскага яднання? // Белару́скі гістары́чны агля́д. Т. 16. С. 2 (31). 2009. С. 345–372.

Скочиляс, Ігор. Галицька (Львівська) єпархія XII–XVIII ст. Організаційна структура та правовий статус. Львiв: Вид-во УКУ, 2010. XIV + 832 с. + 16 с. кольор. іл.

Тимошенко, Леонід. Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.). Дрогобич: Коло, 2020. 796 с.: іл.

Buc, Philippe. Holy War, Martyrdom, and Terror: Christianity, Violence, and the West. Philadelphia, Penn­sylvania: University of Pennsylvania Press, 2015. VIII + 445 p.

Daukšienė, Ona. Šventasis kankinys kaip šventųjų pirmavaizdžio ir globėjo Kristaus atspindys XVII a. poezijoje: «Krauju tapytas» Juozapato Kuncevičiaus paveikslas // Acta Academiae Artium Vilnensis. 2011. T. 60. P. 99–111.

De Ceglia, Francesco Paolo. Playing God: Testing, modeling, and imitating blood miracles in Eighteenth-century Europe // Bulletin of the History of Medicine. Vol. 91. No. 2. 2017. P. 391–419.

Čiurinskas, Mintautas. XVII a. unitų literatūros bruožai: Biografiniai kūriniai Lietuvos Didžiojoje Kunigaikštystėje // Senoji Lietuvos literatūra. K. 26. 2008. P. 183–212.

Fukushima, Chiho. Uniate Martyr Josaphat and His Role as a Confessionalizing, Integrating, and National­izing Influence // Entangled Interactions Between Religion and National Consciousness in Central and Eastern Europe / Ed. by Yoko Aoshima. Boston: Academic Studies Press, 2020. P. 1–28.

Gil, Andrzej. Kult Jozafata Kuncewicza i jego pierwsze przedstawienie ikonowe w Rzeczypospolitej (do połowy XVII w.): Zarys problematyki // Kościoły wschodnie w Rzeczypospolitej XVI–XVIII w. / Red. Andrzej Gil. Lublin: Instytut Europy Środkowo–Wschodniej, 2005. S. 65–72.

Jobst, Kerstin S. Transnational and Trans-Denominational Aspects of the Veneration of Josaphat Kuntsevych // Journal of Ukranian studies. Vol. 37. (Special Issue: Religion, Nation, and Secularization in Ukraine). 2012. P. 1–17.

Kaplan, Benjamin J. Divided by Faith. Religious Conflict and the Practice of Toleration in Early Modern Europe. Cambridge, Massachusetts; London: The Belknap Press of Harvard University Press, 2007. 429 p.

Kempa, Tomasz. Recepcja unii brzeskiej na obszarze Wielkiego Księstwa Litewskiego i ziem ruskich Korony do połowy XVII wieku // Rocznik Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej. 2005. Rok (3). S. 141–170.

Kijas, Zdzisław J. OFMConv. Jozafat Kuncewicz (ok. 1580 – 1623) – trudny święty pogranicza Kościołów // Chrześcijańskie święta i święci w życiu duchowym Ukraińców na przełomie tysiącleci / Pod red. Włodzimierza Mokrego. Kraków: Szwajpolt Fiol, 2001. S. 475–508.

Klauza, Karol. Teologia męczeństwa w wybranych ikonach Św. Jozafata // Teka Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych. 2007. Vol. 7. S. 91–99.

Krajcar, Jan. Saint Josaphat and the Jesuits of Lithuania // Miscellania in honorem S. Josaphat Kuncevycz = Analecta OSBM. Vol. VI (XII). Fasc. 1–4. 1967. P. 75–84.

Krasny, Piotr. Relikwiarz św. Jozafata Kuncewicza w katedrze połockiej: Przyczynek do badań nad srebrnymi trumnami relikwiarzowymi w Rzeczypospolitej w XVII wieku // Studia nad sztuką renesansu i baroku / Red. Jerzy Lileyko. T. 4. Lublin: Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniw. Lubelskiego, 2000. S. 121–140.

Łepkowski, Mateusz. Najwcześniejsze przedstawienia św. Jozafata Kuncewicza a problem vera effigies w kształtowaniu się ikonografii świętych w okresie potrydenckim // Fides Ars Scientia. Studia dedykowane pamięci Księdza Kanonika Augustyna Mednisa / Redakcja: Andrzej Betlej, Jozef Skrabski. Tarnów: Muzeum Okręgowe w Tarnowie, 2008. S. 301–314.

Liškevičienė, Jolita. Ankstyvieji palaimintojo Juozapato Kuncevičiaus portretiniai atvaizdai // Acta Academiae Artium Vilnensis. 2011. T. 60. P. 113–125.

Liškevičienė, Jolita. Juozapato Kuncevičiaus gyvenimo iliustracijos: pasakojimas ir emblema // Acta Academiae Artium Vilnensis. 2002. T. 27. P. 161–176.

Lorens, Beata. Kult Św. Jozafata Kuncewicza w eparchii przemyskiej w XVII i XVIII wieku // Rocznik Przemyski. T. XLIV. Z. 4. Historia. 2008. S. 107–120.

Naumow, Aleksander. Wiara i historia. Z dziejów literatury cerkiewnosłowiańskiej na ziemiach polsko-litewskich. Kraków: Wydawnictwo ORTHDRUK, 1996. (Seria poświęcona starożytnościom słowiańskim. T. 1). 215 s.

Noyes, Ruth Sargent. «Purest Bones, Sweet Remains, and Most Sacred Relics». Re-Fashioning St. Kazimierz Jagiellończyk (1458–84) as a Medieval Saint between Counter-Reformation Italy and Poland-Lithuania // Religions. 2021. Vol. 12. No. 11. P. 1011–1046.

Račiūnaitė, Tojana. Globojant šventą kankinio kūną: Juozapato Kuncevičiaus kultas «loca sancta» aspektu // Acta Academiae Artium Vilnensis. 2011. T. 60. P. 127–147.

Takala-Roszczenko, Maria. The «Latin» within the «Greek»: The Feast of the Holy Eucharist in the Context of Ruthenian Eastern Rite Liturgical Evolution in the 16th–18th Centuries. Joensuu: University of Eastern Finland, 2013. 288 p.

 

Метки: православные и «латиняне», идентичность, Религиоведение, Речь Посполитая, почитание святых, COMMENTARII / CТАТЬИ, XVII век, пути межкультурной коммуникации, МЕДВЕДЕВ К. М.

  • Просмотров: 172