Ссылка для цитирования: Медведев, Кирилл Максимович. Культ Иосафата Кунцевича в Речи Посполитой в XVII веке: Между религиозной нетерпимостью и прозелитизмом // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2023. № 1. С. 39-54. DOI https://doi.org/10.21638/spbu19.2023.104
For citation: Medvedev, Kirill Maximovich. The cult of Josaphat Kuntsevych in the Polish-Lithuanian Commonwealth in the 17th century: Between religious intolerance and proselytism, in Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2023. № 1. Pp. 39-54. DOI https://doi.org/10.21638/spbu19.2023.104
Название статьи | Культ Иосафата Кунцевича в Речи Посполитой в XVII веке: Между религиозной нетерпимостью и прозелитизмом | ||||||||
Авторы | Медведев, Кирилл Максимович — лаборант-исследователь, Институт истории, СанктПетербургский государственный университет, Санкт-Петербург, Россия, Orc ID 0000-0002-7495-905X; e-mail: Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в вашем браузере должен быть включен Javascript. | ||||||||
В рубрике | Commentarii / Статьи | ||||||||
Год | 2023 | Номер журнала | 1 | Страницы | 39-54 | ||||
Тип статьи | Научная статья | Индекс УДК; ББК | УДК 94(438).04; ББК 63.3(0)5 | Индекс DOI | https://doi.org/10.21638/spbu19.2003.104 | ||||
Аннотация |
Исследование выполнено за счет гранта Российского научного фонда (проект № 21-48-04402): «Святые и герои: От христианизации к национализму. Символ, Образ, Память (Северо-Западная Россия, страны Балтии и Северной Европы)». В статье в контексте представлений и понятий, связанных с феноменом мученичества в западном христианстве, рассматривается дискурсивное конструирование, становление и развитие культа католического мученика Иосафата Кунцевича в условиях напряженной межконфессиональной конфронтации и «религиозных войн» в Речи Посполитой в XVII веке. Отмечается, что культ униатского Полоцкого архиепископа, убитого православными, активно использовался в противостоянии с иноверцами, в особенности с приверженцами православной церкви, легитимизируя борьбу и даже насилие по отношению к ним, и, в особенности, самым убежденным и упорным врагам католической церкви и унии Божественным гневом и «местью» за пролитую кровь мученика. В то же время культ Иосафата имел ярко выраженный прозелитический характер, направленный на распространение католицизма среди «неверных». Обе эти ипостаси никак не противоречили друг другу, так как, во-первых, в рамках традиционных для христианства представлений часто подчеркивалось, что мученики, принимая смерть за свою веру, своей жертвой способствуют победе христианства над его врагами и его распространению, ставя своим мученичеством виновных в своей гибели перед выбором: либо уверовать, либо быть обреченным на Божественное наказание и вечные страдания. Во-вторых, христианские авторы в Средние века и раннее Новое время традиционно отмечали, что для распространения «истинной веры» одинаково важны и проповедь, и принуждение (даже насилие), и в рамках культа Иосафата Кунцевича данное убеждение нашло свое яркое отражение. |
||||||||
Ключевые слова | Иосафат Кунцевич, Речь Посполитая, католицизм, униатство, Брестская уния, православие, протестантизм, культы святых, мученики, историческая память, идентичность | ||||||||
Полный текст статьи | Язык статьи | русский | |||||||
Список цитируемой литературы |
Боцян, Йосиф. (єп.). Йосафатiяна: Причинки до історії почитання // Miscellania in honorem S. Josaphat Kuncevycz = Analecta OSBM. Vol. VI (XII). Fasc. 1–4. 1967. P. 441–510. Дмитриев, Михаил Владимирович. Религиозные войны в Речи Посполитой? К вопросу о последствиях Брестской унии 1596 года // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2008. № 1 (3). С. 3–22. Iсiченко, Iгор. Мученицький архетип у житійному просторі Руїни // Київські полоністичні студії. 2012. Т. 19. С. 233–239. Корзо, Маргарита Анатольевна. Иосафат Кунцевич и «чудесное обращение» патриарха Никона: штрихи к истории одной легенды // Славянский альманах. 2021. № 1–2. С. 12–25. DOI 10.31168/2073-5731.2021.1-2.1.01 Лисейчиков, Денис Васильевич. «Окрестихъ раба Божаго Ежефата»: практика имянаречения в честь Иосафата Кунцевича как маркер самоидентификации униатской руси ВКЛ XVII–XVIII вв. // Религия и русь, XV–XVIII вв. / Отв. сост., отв. ред. серии А. В. Доронин. Москва: Политическая энциклопедия, 2020. С. 256–269. Лось, Валентина, Сінкевич, Наталя. Культ Йосафата Кунцевича: програма, розвиток і роль у руській католицькій свідомості в XVII–XVIII століттях // Життя в науці. Студії на пошану Любові Дубровіної / Відпов. ред. Олексій Онищенко. Київ: НБУВ, 2020. С. 441–470. Родэвальд, Штэфан. Пра ўшанаванне Язафата Кунцэвіча ў XVII ст. Сродак уніяцкай канфесійнай ідэнтычнасці ці польска-русінскага яднання? // Белару́скі гістары́чны агля́д. Т. 16. С. 2 (31). 2009. С. 345–372. Скочиляс, Ігор. Галицька (Львівська) єпархія XII–XVIII ст. Організаційна структура та правовий статус. Львiв: Вид-во УКУ, 2010. XIV + 832 с. + 16 с. кольор. іл. Тимошенко, Леонід. Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.). Дрогобич: Коло, 2020. 796 с.: іл. Buc, Philippe. Holy War, Martyrdom, and Terror: Christianity, Violence, and the West. Philadelphia, Pennsylvania: University of Pennsylvania Press, 2015. VIII + 445 p. Daukšienė, Ona. Šventasis kankinys kaip šventųjų pirmavaizdžio ir globėjo Kristaus atspindys XVII a. poezijoje: «Krauju tapytas» Juozapato Kuncevičiaus paveikslas // Acta Academiae Artium Vilnensis. 2011. T. 60. P. 99–111. De Ceglia, Francesco Paolo. Playing God: Testing, modeling, and imitating blood miracles in Eighteenth-century Europe // Bulletin of the History of Medicine. Vol. 91. No. 2. 2017. P. 391–419. Čiurinskas, Mintautas. XVII a. unitų literatūros bruožai: Biografiniai kūriniai Lietuvos Didžiojoje Kunigaikštystėje // Senoji Lietuvos literatūra. K. 26. 2008. P. 183–212. Fukushima, Chiho. Uniate Martyr Josaphat and His Role as a Confessionalizing, Integrating, and Nationalizing Influence // Entangled Interactions Between Religion and National Consciousness in Central and Eastern Europe / Ed. by Yoko Aoshima. Boston: Academic Studies Press, 2020. P. 1–28. Gil, Andrzej. Kult Jozafata Kuncewicza i jego pierwsze przedstawienie ikonowe w Rzeczypospolitej (do połowy XVII w.): Zarys problematyki // Kościoły wschodnie w Rzeczypospolitej XVI–XVIII w. / Red. Andrzej Gil. Lublin: Instytut Europy Środkowo–Wschodniej, 2005. S. 65–72. Jobst, Kerstin S. Transnational and Trans-Denominational Aspects of the Veneration of Josaphat Kuntsevych // Journal of Ukranian studies. Vol. 37. (Special Issue: Religion, Nation, and Secularization in Ukraine). 2012. P. 1–17. Kaplan, Benjamin J. Divided by Faith. Religious Conflict and the Practice of Toleration in Early Modern Europe. Cambridge, Massachusetts; London: The Belknap Press of Harvard University Press, 2007. 429 p. Kempa, Tomasz. Recepcja unii brzeskiej na obszarze Wielkiego Księstwa Litewskiego i ziem ruskich Korony do połowy XVII wieku // Rocznik Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej. 2005. Rok (3). S. 141–170. Kijas, Zdzisław J. OFMConv. Jozafat Kuncewicz (ok. 1580 – 1623) – trudny święty pogranicza Kościołów // Chrześcijańskie święta i święci w życiu duchowym Ukraińców na przełomie tysiącleci / Pod red. Włodzimierza Mokrego. Kraków: Szwajpolt Fiol, 2001. S. 475–508. Klauza, Karol. Teologia męczeństwa w wybranych ikonach Św. Jozafata // Teka Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych. 2007. Vol. 7. S. 91–99. Krajcar, Jan. Saint Josaphat and the Jesuits of Lithuania // Miscellania in honorem S. Josaphat Kuncevycz = Analecta OSBM. Vol. VI (XII). Fasc. 1–4. 1967. P. 75–84. Krasny, Piotr. Relikwiarz św. Jozafata Kuncewicza w katedrze połockiej: Przyczynek do badań nad srebrnymi trumnami relikwiarzowymi w Rzeczypospolitej w XVII wieku // Studia nad sztuką renesansu i baroku / Red. Jerzy Lileyko. T. 4. Lublin: Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniw. Lubelskiego, 2000. S. 121–140. Łepkowski, Mateusz. Najwcześniejsze przedstawienia św. Jozafata Kuncewicza a problem vera effigies w kształtowaniu się ikonografii świętych w okresie potrydenckim // Fides Ars Scientia. Studia dedykowane pamięci Księdza Kanonika Augustyna Mednisa / Redakcja: Andrzej Betlej, Jozef Skrabski. Tarnów: Muzeum Okręgowe w Tarnowie, 2008. S. 301–314. Liškevičienė, Jolita. Ankstyvieji palaimintojo Juozapato Kuncevičiaus portretiniai atvaizdai // Acta Academiae Artium Vilnensis. 2011. T. 60. P. 113–125. Liškevičienė, Jolita. Juozapato Kuncevičiaus gyvenimo iliustracijos: pasakojimas ir emblema // Acta Academiae Artium Vilnensis. 2002. T. 27. P. 161–176. Lorens, Beata. Kult Św. Jozafata Kuncewicza w eparchii przemyskiej w XVII i XVIII wieku // Rocznik Przemyski. T. XLIV. Z. 4. Historia. 2008. S. 107–120. Naumow, Aleksander. Wiara i historia. Z dziejów literatury cerkiewnosłowiańskiej na ziemiach polsko-litewskich. Kraków: Wydawnictwo ORTHDRUK, 1996. (Seria poświęcona starożytnościom słowiańskim. T. 1). 215 s. Noyes, Ruth Sargent. «Purest Bones, Sweet Remains, and Most Sacred Relics». Re-Fashioning St. Kazimierz Jagiellończyk (1458–84) as a Medieval Saint between Counter-Reformation Italy and Poland-Lithuania // Religions. 2021. Vol. 12. No. 11. P. 1011–1046. Račiūnaitė, Tojana. Globojant šventą kankinio kūną: Juozapato Kuncevičiaus kultas «loca sancta» aspektu // Acta Academiae Artium Vilnensis. 2011. T. 60. P. 127–147. Takala-Roszczenko, Maria. The «Latin» within the «Greek»: The Feast of the Holy Eucharist in the Context of Ruthenian Eastern Rite Liturgical Evolution in the 16th–18th Centuries. Joensuu: University of Eastern Finland, 2013. 288 p. |
Метки: православные и «латиняне», идентичность, Религиоведение, Речь Посполитая, почитание святых, COMMENTARII / CТАТЬИ, XVII век, пути межкультурной коммуникации, МЕДВЕДЕВ К. М.