Алимов, Денис Евгеньевич. «Пражская империя» и лендзяне: размышления о появлении славянской идентичности в Восточной Европе

Работа выполнена при поддержке гранта РФФИ, проект № 17-06-00464 А «Историческая динамика политических институтов: от локальной потестарности к глобальной Мир-Системе».

В статье рассматривается вопрос о появлении славянской этнической идентичности на территории Древней Руси. Пытаясь найти (гипотетический) ответ на этот вопрос, автор фокусирует внимание на контактах, существовавших в Х в. между Киевом и державой Пржемысловичей, в которая славянская групповая идентичность была унаследована от Великой Моравии. По мнению автора, славянская идентичность могла проникнуть в Киев (откуда она затем пришла в Новгород)  из державы Пржемысловичей по известному торговому пути, связывавшему в Х в. центры Западной и Центральной Европы с Киевом, Волжской Булгарией и Хазарией. При этом ведущую роль в контактах Киева с Центральной Европой автор приписывает племени лендзян, упоминаемому в трактате византийского императора Константина Багрянородного «Об управлении империей» (середина Х в.). По мнению автора, лендзяне не только были тесно связаны с державой Пржемысловичей, но и контролировали Плиснеск — важный политический и торговый центр, через который осуществлялись контакты славяноязычных сообществ Центральной Европы со Средним Поднепровьем. По мнению автора, из всех славяноязычных сообществ, тесно контактировавших с русами, лендзяне были наиболее способны к восприятию названия «словене» благодаря надлокальному характеру своей групповой идентичности и возможному влиянию на них Моравского (Оломоуцкого) епископства.Подчеркивая, что появление в Киеве и Новгороде новых неплеменных по своему характеру названий, включая название «словене», было обусловлено изменениями социального и культурного габитуса славяноязычного населения, концентрировавшегося в соответствующих локусах, автор высказывает идею, что именно лендзяне явились ключевым звеном в распространении с запада на восток «социального знания» державы Пржемысловичей («Пражской империи»), которое способствовало усвоению в Восточной Европе славянской идентичности.

Алимов, Денис Евгеньевич. Этногенез хорватов: Формирование хорватской этнополитической общности в VII–IX вв. Санкт-Петербург: Нестор-История, 2016. 380 с.

Вестберг, Фридрих. Комментарий на записку Ибрагима ибн-Якуба о славянах. Санкт-Петербург: Типография Императорской академии наук, 1903. 152 с.

Войтович, Леонтій Вікторович. Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середньовіччя // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до ХVIII ст.). Вип. 4. Київ, 2004. С. 105–132.

Войтович, Леонтій Вікторович. Викинги в Центрально-Восточной Европе: загадки Ладоги и Плиснеска (II) // Вестник Удмуртского университета. История и филология. 2012. Вып. 1. С. 3–11.

Войтович, Леонтій Вікторович. Повертаючись до хорватів Костянтина Багрянородного // Нартекс. Byzantina Ukrainensis. Т. 2. ‛Pωμαĩος: сборник статей к 60-летию проф. С. Б. Сорочана. Харьков: Майдан, 2013. С. 71–101.

Горский, Антон Анатольевич. К вопросу о составе войска Олега в походе на Царьград // Восточная Европа в древности и средневековье: Мнимые реальности в античной и средневековой историографии. XIV Чтения памяти члена-корреспондента АН СССР В. Т. Пашуто. Москва: Издательство ИВИ РАН, 2002. С. 51–53.

Диба, Юрiй. Батькiвщина Святого Володимира: Волинська земля у подiях Х столiття. Львiв: Видавництво «Колiр ПРО», 2014. 484 с.

Диба, Юрiй. Формування території «Руської землі» ІХ–Х ст. у контексті функціонування трансєвропейського торговельного шляху Булгар–Київ–Реґенсбурґ // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Місто Володимир-Волинський та Побужжя у світовій та українській історії. Успенський собор в історії міста Володимира-Волинського та України. Науковий збірник. Вип. 55. Матеріали 55 Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 1000-річчю пам’яті київського князя Володимира Великого та 860-й річниці початку будівництва Успенського собору, 23 жовтня 2015 року, м. Володимир-Волинський / Упоряд. А. Силюк, В. Пикалюк. Луцьк, 2015. С. 42–50.

Диба, Юрій. Географія початкової русі за східними джерелами // Княжа доба: історія і культура. Вип. 10: Святий Володимир Великий 1015–2015. Львів: Національна академія наук України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2016. С. 9–58.

Довгань, Петро Михайлович. Бужани як етнічний та державотворчий чинник у давній історії України // Вісник Інституту археології. 2008. Вип. 3. С. 46–57.

Жих, Максим Иванович. К проблеме генезиса социальной топографии древнего Новгорода // Новгородика-2008. Вечевая республика в истории России: материалы Междунар. науч.-практ. конф. 21–23 сентября 2008 г. Ч. 1. Великий Новгород, 2009. С. 30–47.

Жих, Максим Иванович. Древние славяне на Волыни (I тыс. н. э.). Часть вторая // Исторический формат. 2016. № 2. С. 59–91.

Звiздецький, Богдан Андроникович. Про кордони Древлянськоï землi // Археологiя. 1989. № 4. С. 47–58.

Иванов, Вячеслав Всеволодович; Топоров, Владимир Николаевич. О древних славянских этнонимах (Основные проблемы и перспективы) // Из истории русской культуры. Т. I (Древняя Русь). Москва: Языки русской культуры, 2000. С. 413–440.

Калинина, Татьяна Михайловна. Арабские ученые о нашествии норманнов на Севилью в 844 г. // Древнейшие государства Восточной Европы. 1999 г. Москва: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2001. С. 190–210.

Кибинь, Алексей Сергеевич. Дулебы в поставарском историко-политическом контексте (новые направления историографии) // Ладога в контексте истории и археологии северной Евразии. Сборник статей памяти Дмитрия Алексеевича Мачинского. Санкт-Петербург: Нестор-История, 2014. С. 157–165.

Кибинь, Алексей Сергеевич. Дулебы и обры (авары) Повести временных лет // Петербургский исторический журнал: Исследования по российской и всеобщей истории. 2017. № 3 (15). С. 141–161.

Кибинь, Алексей Сергеевич. Маджак, древний герой раннеславянской истории // Древняя Русь: во времени, в личностях, в идеях. Альманах. Вып. 7: К 60-летию проф. А. Ю. Дворниченко / Отв. ред. Петров, Алексей Владимирович. Санкт-Петербург, 2017. С. 44–58.           

Кибинь, Алексей Сергеевич. Притъча «погибоша аки объри» и пророчество Псевдо-Мефодия // Восточная Европа в древности и средневековье. XXX Юбилейные чтения памяти В. Т. Пашуто. Материалы конференции. Москва: Институт всеобщей истории РАН, 2018. С. 144–148.

Коковцов, Павел Константинович. Еврейско-хазарская переписка в Х веке. Ленинград: Типография АН СССР, 1932. 134 с.

Конецкий, Владимир Яковлевич. Социальная организация населения Приильменья и формирование коренной территории Новгородской земли в конце I тыс. н. э. // Новгород и Новгородская земля. История и археология. Новгород, 1995. Вып. 9. С. 31–40.

Конча, Сергiй Вiкторович. «Лензяни» в контексті Київської Русі // Збірник наукових прац Науково-дослідного інституту українознавства. 2007. Т. ХV. С. 256–272.

Конча, Сергiй Вiкторович. Lenzaninoi Констянтина Багрянородного у контексті проблеми ляхів-лендзян // Вiсник Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. Українознавство. 2007. Вип. 11. С. 4–7.

Конча, Сергiй Вiкторович. «Лензяни» i поляни // Українознавство. 2008. Вип. 12. С. 47–49.

Ляска, Вiталiй Михайлович. Між Прагою, Києвом та Ґнєзно. Zeriuane/zuireani «Географа Баварського»: до проблеми етнопотестарних структур Волині у ранньому Середньовіччі // Княжа доба: історія і культура. Львiв, 2014. Вип. 8. С. 9–72.

Ляска, Вiталiй Михайлович. Від племінного союзу до князівського уділу: Бужеська волость у середньовіччі // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Вип. 52. С. 11–52.

Майоров, Александр Вячеславович. Великая Хорватия: Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона. Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. 209 с.

Мицько, Ігор Зіновійович. Пліснеськ — батьківщина княгині Ольги // Конференція «Ольжині читання». Пліснеськ, 10 жовтня 2005 року. Львів, 2006. С. 61–81.

Мицько, Ігор Зіновійович. Українсько-чеські зв’язки та історія Підгір’я X–XI століть // П’яті «Ольжині читання». Пліснеськ, 7 травня 2010 року. Львів; Броди, 2011. С. 63–77.

Мишин, Дмитрий Егеньевич. Сакалиба (славяне) в исламском мире в раннее средневековье. Москва: Институт востоковедения РАН: Издательство «Крафт+», 2002. 368 с.

Назаренко, Александр Васильевич. Русь и Германия в IX–X вв. // Древнейшие государства Восточной Европы. 1991 год. Москва: Наука, 1994. С. 5–138.

Назаренко, Александр Васильевич. Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX–XII вв. Москва: Языки русской культуры, 2001. 784 с.

Назаренко, Александр Васильевич. Две Руси IX века // Родина. Российский исторический иллюстрированный журнал. 2002. № 11–12. С. 16–22.

Никольский, Николай Константинович. Повесть временных лет как источник для истории начального периода русской письменности и культуры. К вопросу о древнейшем русском летописании. Ленинград: Издательство АН СССР, 1930. 106 с.

Петров, Николай Игоревич. Поволховье и Ильменское Поозерье в IX–X вв. Учебное пособие. Санкт-Петербург: Издательство С.-Петербургского университета, 1996. 98 с.

Петров, Николай Игоревич. «Могилы превысокие»: Языческие курганы племенной аристократии Северо-Западной Руси VIII–XI вв. Budapest: Open Society Institute, 1999. 189 c.

Петров, Николай Игоревич. Словенин «Русской Правды» и словене «Повести временных лет» // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2017. № 1 (21). С. 39–51.

Петрухин, Владимир Яковлевич. Славяне и Русь в «Иосиппоне» и «Повести временных лет». К вопросу об источниках начального русского летописания // Славяне и их соседи. Вып. 5: Еврейское население в Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европе. Средние века – новое время / Отв. ред. Заборовский, Лев Валентинович. Москва: Наука, 1994. C. 44–56.

Петрухин, Владимир Яковлевич. Русь в IX–X веках. От призвания варягов до выбора веры. 2-е изд., испр. и доп. Москва: Форум: Неолит, 2014. 464 с.

Рашковский, Борис Евгеньевич. Книга Иосиппон как источник по истории славян и некоторых других народов Восточной Европы // Славяноведение. 2009. № 2. С. 3–15.

Раппопорт, Павел Александрович. К вопросу о Плеснеске // Советская археология. 1965. № 4. С. 92–96.

Свердлов, Михаил Борисович. О названии новгородского Славенского конца // Новгородский исторический сборник. 1999. Вып. 7 (17). С. 15–17.

Скрынников, Руслан Григорьевич. Исторический факт и летопись // Труды отдела древнерусской литературы. Т. 50. Санкт-Петербург: Дмитрий Буланин, 1996. С. 310–321.

Стефанович, Петр Сергеевич. Бояре, отроки, дружины: военно-политическая элита Руси в X–XI веках. Москва: Индрик, 2012. 656 с.

Толочко, Алексей Петрович. Очерки начальной руси. Киев; Санкт-Петербург: Лаурус, 2015. 336 с.

Трубачев, Олег Николаевич. Этногенез и культура древнейших славян. Лингвистические исследования. Изд. 2-е, доп. Москва: Наука, 2002. 489 с.

Филипчук, Михайло Андрійович. Структура Пліснеського археологічного комплексу в слов’янський та давньоруський час // Вісник Інституту археології. 2009. Вип. 4. С. 3–21.

Хабургаев, Георгий Александрович. Этнонимия «Повести временных лет» в связи с задачами реконструкции восточнославянского глоттогенеза. Москва: Издательство Московского университета, 1979. 231 с.

Чешко, Сергей Викторович. Этническая история славян с точки зрения проблем этнологии // Славяноведение. 1993. № 2. С. 15–22.

Шахматов, Алексей Александрович. Сказание о преложении книг на словенский язык // Jagić-Festschrift. Zbornik u slavu Vatroslava Jagića. Berlin, 1908. S. 171–188.

Щавелев, Алексей Сергеевич. Славянские легенды о первых князьях. Сравнительно-историческое исследование моделей власти у славян. Москва: Северный паломник, 2007. 272 с.

Щавелев, Алексей Сергеевич. Еще раз об идентификации и локализации славянского «племени» Λενζανῆνοι / Λενζενίνοι / *lędjane // Вспомогательные и специальные науки истории в XX – начале XXI в.: Призвание, творчество, общественное служение историка: Материалы XXVI Международной научной конференции. Москва: Издательство РГГУ, 2014. С. 424–427.

Щавелев, Алексей Сергеевич. Славянские «племена» Восточной Европы X – первой половины XI в.: аутентификация, локализация и хронология // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2015. № 2 (18). С. 99–133.

Эксле, Отто Герхард. Действительность и знание: очерки социальной истории Средневековья / Пер. с немецкого и предисловие Ю. Арнаутовой. Москва: Новое литературное обозрение, 2007. 360 с.

Яйленко, Валерий Петрович. Прибалтийско-финские основы названий Новгородской земли Славно, Ильмень, Меря // Uralo-Indogermanica. Балто-славянские языки и проблема урало-индоевропейских связей. Материалы 3-й балто-славянской конференции, 18–22 июня 1990 г. Ч. I. Москва: Институт славяноведения и балканистики Академии наук СССР, 1990. С. 35–40.

Curta, Florin. The making of the Slavs: History and archaeology of the Lower Danube region, c. 500–700. Cambridge; New York: Cambridge University Press, 2001. 463 p.

Fokt, Krzysztof. Zagadka plemion znad Bugu, Sanu, Dniestru i Styru // Przegląd Historyczny. 2004. Rocz. 45. S. 441–456.

Fokt, Krzysztof. Lędzanie — how far from the Empire? // Byzantium, new peoples, new powers: the Byzantino-Slav contact zone, from the ninth to the fifteenth century / Ed. Miliana Kaimakamova, Maciej Salamon. Kraków: Towarzystwo Wydawnicze «Historia Iagellonica», 2007. P. 109–122.

Fokt, Krzysztof. Śladami etnicznej stratygrafii, czyli u źródeł zachodniej połowy Słowiańszczyzny // Wędrówka i etnogeneza w starożytności i w średniowieczu / Pod redakcją Macieja Salamona i Jerzego Strzelczyka. Wyd. II poszerzone. Kraków: Towarzystwo Wydawnicze «Historia Iagellonica», 2010. S. 269–289.

Fried, Johannes. Święty Wojciech i Polska. Poznań: Instytut historii UAM, 2001. 42 s.

Homza, Martin. Stredná Európa I: Na začiatku stredoveku. Bratislava: Univerzita Komenského v Bratislave, 2014. 314 s.

Homza, Martin. A few words about the identity of the Slavs, yesterday, today and tomorrow // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2018. № 1 (23). С. 3–41.

Kalhous, David. Anatomy of a Duchy. The Political and Ecclesiastical Structures of Early Přemyslid Bohemia. Leiden; Boston: Brill, 2012. 350 p.

Kollinger, Karol. Polityka wschodnia Bolesława Chrobrego (992–1025). Wrocław: Wydawnictwo Chronicon, 2014. 524 s.

Kuczyński, Stefan Maria. Studia z dziejów Europy Wschodniej. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1965. 272 s.

Labuda, Gerard. Kraków biskupi przed rokiem 1000. Przyczynek do dyskusji nad dziejami misji metodiańskiej w Polsce // Studia Historyczne. 1984. R. XXVII. Z. 3 (106). S. 371–412.

Labuda, Gerard. Studia nad początkami państwa polskiego. T. II. Poznań: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza, 1988. 566 s.

Łowmiański, Henryk. Początki Polski: Z dziejów Słowian w I tysiącleciu n. e. T. IV. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, 1970. 538 s.

Makarski, Władysław. Pogranicze polsko-ruskie do połowy wieku XIV. Studium językowo-etniczne. Lublin: Redakcja Wydawnictw Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 1996. 328 s.

Matla-Kozłowska, Marzena. Pierwsi Przemyślidzi i ich państwo (od X do połowy XI wieku). Expansja terytorialna i jej polityczne uwarunkowania. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2008. 580 s.

Parczewski, Michał. Problem Lędzian a kształtowanie się polsko-ruskiej rubieży etnicznej // U źródeł Europy środkowo-wschodniej: pogranicze polsko-ukraińskie w perspektywie badań archeologicznych / Red. M. Dębiec, M. Wołoszyn. Rzeszów: Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2007. S. 161–176.

Sikorski, Dariusz Andrzej. Początki Kościoła w Polsce: wybrane problemy. Poznań: Wydawnictwo Poznańskiego Towarzystwa Przyjaciół Nauk, 2012. 342 s.

Steinhübel, Ján. Kapitoly z najstarších českých dejín 531–1004. 2. vydání. Kraków: Spolok Slovákov v Poľsku — Towarzystwo Słowaków w Polsce, 2012. 204 s.

Tapolcai, László. Polanie — plemię, dynastia, państwo? Skąd się wzięły nazwy Poloni i Polonia w źródłach zachodnich w końcu X i na początku XI wieku? // Człowiek w średniowieczu. Między biologią a historią / Red. Alicja Szymczakowa. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2009. S. 93–102.

Třeštík, Dušan. «Veliké město Slovanů jménem Praha». Státy a otroci ve střední Evropě v 10. století // Přemyslovský stát kolem roku 1000: na paměť knížete Boleslava II. (+ 7. února 999) / Uspořádali Luboš Polanský, Jiří Sláma, Dušan Třeštík. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2000. S. 49–70, 288–304.

Třeštík, Dušan. Mýty kmene Čechů (7.–10. století). Tři studie ke «Starým pověstem Českým». Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2003. 292 s.

Urbańczyk, Przemysław. Slavic and Christian identities during transition to the Polish statehood // Franks, Northmen, and Slavs: identities and state formation in early medieval Europe / Ed. by Ildar H. Garipzanov, Patrick J. Geary, and Przemysław Urbańczyk. Turnhout: Brepols Publishers, 2008. P. 205–222.

Urbańczyk, Przemysław. Trudne początki Polski. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego Sp. z o. o., 2008. 420 s.

Żmudzki, Paweł. Kulturowy kontekst nazw «Polanie», «Polacy», «Polska» w średniowiecznej historiografii polskiej i ruskiej // Symboliczne i realne podstawy tożsamości społecznej w średniowieczu / Red. Sławomir Gawlas, Paweł Żmudzki. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2017. S. 165–219.