| Список цитируемой литературы |
1. Kristo Gy. Nem magyar nepek a kozepkori Magyarorszagon. Budapest, 2003. 84. l.
2. Font M. Magyarok es szlavok az Arpad-kor vegeig//Arpad előtt es utan. Tanulmanyok a magyarsag es hazaja korai torteneteről/Szerk. Kristo Gy. es Makk F. Szeged, 1996. 159. l.;
3. Font M. A honfoglalastol Mohacsig//A Karpatmedence etnikai es demografi ai viszonyai a honfoglalastol a torok kiuzeseig. Pecs, 1998. 16. l.
4. Юрасов М. К. Складывание русско-венгерской границы в Х-ХI вв.//Rossica Antiqua. 2006. Исследования и материалы/Отв. ред. А. Ю. Дворниченко, А. В. Майоров. СПб., 2006. С. 297-313.
5. Юрасов М. К. Венгры в Закарпатье. С кем могли контактировать венгерские племена в период «обретения родины» ?//Rossica Antiqua. 2006. Исследования и материалы/Отв. ред. А. Ю. Дворниченко, А. В. Майоров. СПб., 2006. С. 409-430.
6. ПСРЛ. М., 1997. Т. I. Стб. 25.
7. Simonis de Keza. Gesta Hungarorum//Scriptores rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum (далее -SRH). Budapestini, 1937. Vol. I. P. 163-165.
8. Chronici Hungarici compositio saeculi XIV//SRH. 1937. Vol. I. P. 281.
9. P. magistri, qui Anonymus dicitur, Gesta Hungarorum/Ed. E. Jakubovich//SRH. Vol. I. P. 13-117.
10. Kristo Gy. Istvan es csaladja Arpad-kori tortenetirasunkban//Acta Universitatis Szegediensis de Attila Jozsef nominatae. Acta Historica. Szeged, 1972. T. XL. 63. l. 8 SRH. Vol. I. P. 50-51.
11. Шушарин В. П. Русско-венгерские отношения в IX в.//Международные связи России до XVII в. М., 1961. С. 144-145.
12. Добрянский А. И. О западных границах Подкарпатской Руси со времен св. Владимира//Журнал Министерства народного просвещения (далее -ЖМНП). 1880. Ч. CCVIII. Март. С. 139.
13. ПСРЛ. М., 1998. Т. II. Стб. 18.
14. Барсов Н. П. Очерки русской исторической географии. 2-е изд. Варшава, 1885. С. 285.
15. Грушевський М. С. Спiрнi питання староруськоi етнографii//Статьи по славяноведению/Под ред. В. И. Ламанского. СПб., 1904. Вып. I. С. 305-321.
16. Грушевський М. С. Iсторiя Украiни-Руси. 3-е изд. Киiв, 1913. Т. I. С. 210-213.
17. Королюк В. Д. Западные славяне и Киевская Русь в Х-ХI вв. М., 1964. С. 149.
18. Blahova M., Frolik J., Profantova N. Velke dĕjiny zemi Koruny česke. Sv. I. Do roku 1197. Praha, 1999.
19. Королюк В. Д. Западные славяне и Киевская Русь. С. 316-317.
20. Нидерле Л. Славянские древности. М., 1956. С. 155.
21. Labuda G. Chrowacja Biała czyli Wielka//Słownik Starożytności Słowiańskich. Warszawa, 1961. T. I. Cz. 2. S. 255-256.
22. Łowmiański H. Początki Polski. Z dziejow słowian w I tysiącleciu n. e. Warszawa, 1964. T. II. S. 163-168.
23. Gaczyński J. Zarys dziejow plemennych Małopolski//Rocznik przemyski. 1968. T. XII. S. 51-117.
24. Łowmiański H. Początki Polski. Т. II. S. 114-200.
25. Майоров А. В. Великая Хорватия: Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона. СПб., 2006.
26. Поп И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. 1-е изд. Ужгород, 2001. С. 87.
27. Soloviev A. V. Der Begriff «Russland» im Mittelalter//Studien zur alteren Geschichte Osteuropas. Graz; Koln, 1956. Teil I. S. 149-150.
28. Лелекач М. М. Про приналежнiсть Закарпаття до Киiвськоi Русi//Науковi записки Ужгородського державного унiверсiтета. Ужгород, 1949. Т. 2. С. 29-38.
29. Шекера I. М. Мiжнароднi зв`язки Киiвськоi Русi. З iсторii зовнiшноi Русi в перiод утворення i змiцнення Древньоруськоi держави в VI-ХIII ст. Киiв, 1963. С. 184.
30. Грушевський М. С. Спiрнi питання… С. 316-317.
31. Горский А. А. К вопросу о составе войска Олега в походе на Царьград//Восточная Европа в древности и Средневековье. Мнимые реальности в античной и средневековой историографии. ХIV чтения памяти В. Т. Пашуто. Тезисы докладов. М., 2002. С. 51-53.
32. Горский А. А. Русь: От славянского Расселения до Московского царства. М., 2004. С. 22-23, примеч. 6.
33. Поп И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород, 2001. С. 87.
34. Constantine Porphyrogenitus. De administrando imperio. Vol. II: Commentary. London, 1962.
35. Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. М., 1982. С. 292-293.
36. Константин Багрянородный. Об управлении империей/Под ред. Г. Г. Литаврина, А. П. Новосельцева; Пер. Г. Г. Литаврина. 2-е изд. М., 1991. С. 375, комм. 1.
37. Поп И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород, 2001. С. 25.
38. Тимощук Б. О. Давньоруська Буковина (Х -перша половина ХIII ст.). Киiв, 1982. С. 86.
39. SRH. Vol. I. P. 281.
40. SRH. Vol. I. P. 164-165.
41. SRH. Vol. I. P. 165, n. 2, 3.
42. SRH. Vol. I. P. 286.
43. SRH. Vol. I. P. 165.
44. SRH. Vol. I. P. 51.
45. Gyorffy Gy. Formation d'Etats au Xe siecle suivant les «Gesta Hungarorum» du notaire anonyme//Nouvelles etudes historiques. Budapest, 1965. Vol. I. P. 43-44.
46. SRH. Vol. I. P. 165.
47. Hadrovics L., Galdi L. Magyar-orosz szotar. 7. kiad. I. k. Budapest, 1986. 983. l.
48. Kniezsa I. A magyar nyelv szlav jovevenyszavai. 2. kiad. I. k. Budapest, 1974. 346. l.
49. SRH. Vol. I. P. 51.
50. Wolf M. A Felső-Tisza-videk 9. szazadi szlav emlekei//Honfoglalas es regeszet. 1994. Nr I. 127. l.
51. Смiшко М. Ю. Карпатськi кургани I половини I тис. н. е. Киiв, 1960. С. 150.
52. Русанова И. П., Тимощук Б. А. Древнерусское Поднестровье. М., 1981. С. 22.
53. Tkadlčik V. Cyrilsky napis v Michalovcich//Slavia. 1983. Nr 2. S. 121-123.
54. Nemeth Gy. A honfoglalo magyarsag kialakulasa. 2. atdolgozott es bővitett kiad. Kozzeteszi Berta A. Budapest, 1991. 234-235. l.
55. Гильфердинг А. Ф. Письма об истории сербов и болгар. М., 1855. Вып. 1. С. 119.
56. Гильфердинг А. Ф. Письма об истории сербов и болгар. С. 126.
57. Немет П. Образование пограничной области Боржавы//Проблемы археологии и древней истории угров. М., 1972. С. 207.
58. Насонов А. Н. «Русская земля» и образование территории Древнерусского государства. Историко-географическое исследование. М., 1951. С. 28-46.
59. SRH. Vol. I. P. 52.
60. Константин Багрянородный. Указ. соч. С. 160-161 (гл. 38).
61. Magyarorszag torteneti kronologiaja/Főszerk. Benda K. I. k. A kezdetektől 1526-ig. 3. kiad. Budapest, 1986. 67. l.
62. Magyarorszag tortenete tiz kotetben. I. Előzmenyek es magyar tortenet 1242-ig./Főszerk. Szekely Gy. 2. kiad. Budapest, 1987. 1490. l.
63. Toth S. L. Az etelkozi magyar-besenyő haboru//Szazadok. 1988. Evf. 122. 4. sz., 541-574. l.
64. Toth S. L. Hungarian-Bulgarian Contacts in the Ninth Century//Szegedi bolgarisztika. Hungaro-bulgarica. Vol. V/Szerk. H. Toth I. Szeged, 1994.
65. Toth S. L. A honfoglalas időpontja//Acta Historica. 1995. Vol. ССII. 3-10. l.
66. Toth S. L. Megjegyzesek a honfoglalas szakaszaihoz//Szazadok. 1996. Evf. 130. 4. sz., 877-906. l.
67. Toth S. L. A honfoglalas//Arpad előtt es utan. Tanulmanyok a magyarsag es hazaja korai torteneteről/Szerk. Kristo Gy. es Makk F. Szeged, 1996. 46-47. l.
68. Константин Багрянородный. Об управлении империей/Под ред. Г. Г. Литаврина, А. П. Новосельцева; Пер. Г. Г. Литаврина. 2-е изд. М., 1991. С. 154-155 (гл. 37).
69. Сова П. Прошлое Ужгорода. Ужгород, 1937. С. 23.
70. Поп И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. 2-е изд. Ужгород, 2006. С. 107.
71. Toth S. L. Levediatol a Karpatmedenceig. Szeged, 1998 [Szegedi kozepkortorteneti konyvtar. 14.].
72. Константин Багрянородный. Об управлении империей/Под ред. Г. Г. Литаврина, А. П. Новосельцева; Пер. Г. Г. Литаврина. 2-е изд. М., 1991. С. 377-378, комм. 18.
|
Русский 
English 